День пам’яті депортації кримських татар.

Новина опублікована: 18.05.2018р. о 16:58

18 травня цього року відзначається 74-та річниця з дня депортації кримських татар – це День пам’яті. Викладач історії та права Ротмістрова О.С. разом з учнями провела позакласний відкритий захід, присвячений Дню пам яті депортації кримських татар.

Виселяли з рідної землі Весь народ від мала до велика, Як худобу в кузовах везли, Чути було стогін лиш та крики Тож везли їх босих та голодних Якнайдалі від гори Ай-Петрі, Всіх померлих, або дуже хворих, Викидали на поталу смерті...

18 травня 1944 рік - сили НКВС розпочали депортація кримських татар з Батьківщини. Формальною причиною депортації, проведеної Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР за постановою Державного Комітету Оборони СРСР №ГОКО-5859 від 11 травня 1944 року, були оголошені факти співпраці значної частини кримськотатарського населення з німецькими окупантами, дезертирування із Червоної армії, боротьба з радянськими партизанами. Депортація розпочалась на світанку 18 травня і закінчилась о 16-00 20 травня - на збори давалось від кількох хвилин до півгодини, після чого людей вантажівками відвозили на залізничні станції, звідки ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг йти, розстрілювали на місці. Під час транспортування тримали впроголодь, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів.

Після нападу нацистських загарбників на Радянський Союз у перші місяці війни близько 20 тисяч кримських татар були призвані до лав Червоної Армії. Багато з них героїчно билися з ворогом і загинули в боях. Друга світова війна обійшлася кримськотатарському народу дорогою ціною. У цій війні брало участь близько 60 тисяч кримських татар, 36,3 % з їх числа загинули на полі бою, 17 тисяч кримськотатарських хлопців і дівчат були активістами партизанського руху, 7 тисяч брали участь у підпіллі, більше 20 тисяч наших співвітчизників були насильно вивезені фашистами до Німеччини. Німці вщент спалили і стерли з лиця землі 127 кримськотатарських сіл. Але ці факти не стали основою для захисту кримськотатарського населення від депортації.

За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померло 191. Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944-1945 років. Їх не торкнулась беріївська амністія 1953 року і до 1956 року вони мали статус спецпоселенців без права залишити місце проживання під страхом кримінальної відповідальності.

Учні Центру вшанували хвилиною мовчання по загиблим депортованим кримським татарам.

Депортовані були і ті кримські татари, які повернулись в Крим із евакуації після відходу німців, а також ветерани війни - до 1946 року близько 9 тисяч з них, навіть ті, хто мав високі урядові нагороди, були вислані (в тому числі 254 офіцери); найвідоміші з ветеранів, такі як двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет Хан Султан, не були депортовані, але отримали заборону на проживання в Криму.

На відміну від інших депортованих народів, які повернулись у рідні землі до кінця 1950-х років, кримські татари формально отримали таке право лише в 1974 році, а фактичне - в 1989-у, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.

На постійне проживання до Криму повернулися й були зареєстровані до 242 тис. кримських татар і близько 4 тис. депортованих вірмен, греків та німці Ми переживаємо на даний час драматичні і водночас героїчні сторінки сучасної історії України. Проблема депортації кримських татар 1944 року сьогодні надзвичайно актуальна. Трагедія 18 травня, яку пережили кримсь.

Ми повинні пам'ятати про загиблих, шанувати пам'ять усіх людей, які стали жертвами репресій, не забувати тих, хто все своє життя присвятили самовідданій боротьбі за відновлення порушених прав і свобод населення.